20 Нехай би його таки очі побачили горе своє, й нехай би він самий пив із гнїву Вседержителя.
21 Бо й яка ж йому жура про дом свій після нього, як місяцїв його лїк закінчився?
22 Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23 Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24 Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25 Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26 А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.