22 Але чи ж то нам Бога вчити мудростї, коли він судить і тих, що горі (в небі)?
23 Один умірає в повнотї сил своїх, в повному спокої та мирі;
24 Нутро його повне товщі, а костї в його, неначе напоєні шпігом.
25 Другий же вмірає в гіркостї душі, не дознавши добра.
26 А таки вони вкупі лежати муть в землї, й черви покриють їх.
27 Знаю я, які в вас думки та хитрощі, що проти мене сплїтаєте.
28 Ви скажете: Де дом князя, а де шатро, що в йому жили проступники?