14 Хмари - завіса його; ходить по небу, не бачить.
15 Чи ж ти йдеш стежкою давнїх людей, якими ходили люде беззаконні,
16 Що перед часом погибли, коли вода, розлившись, їх підмила?
17 Вони говорили до Бога: Оступись од нас! і думали: що вдїє їм Вседержитель?
18 Бо він сповняв доми їх добром. - Та звичай безбожників нехай буде далеким від мене! -
19 Бачили се праведні і всьміхались, а невинні сьміялись із них:
20 Злюки ті - наче б вигублені вже, а нащадки їх - так, як би вже пожер огонь!