8 Землю давав тілько дужим під оселю, й тільки значний який осїдавсь на нїй.
9 Вдови одправляв єси з нїчим, а сироти полишав із порожними руками.
10 За се кругом тебе силки й стревожив тебе ненадїйний страх,
11 Та темрява, в якій ти нїчого не бачиш, і глибінь вод покрила тебе.
12 Чи Бог не висше небес? Глянь у гору на зорі, як вони високо!
13 Ти ж кажеш: Що знає Бог? Як він кріз хмари розсудить?
14 Хмари - завіса його; ходить по небу, не бачить.