5 Я б тодї знав, якими словами він менї відповів би, й зрозумів би, що би він менї сказав.
6 Та чи ж став би то він у повній своїй силї зо мною спорити? О, нї! нехай би тільки звернув увагу на мене.
7 Тодї я, як праведник, міг би розправлятись із ним - і я на все одержав б виправданнє від суддї мого.
8 А то я йду вперед - і нема його, повертаю назад і не зустріну його.
9 Чи робить він що по лївій сторонї, я не бачу; чи скритий десь по правій, я не догляну.
10 Він же путь мій знає; нехай же ж випробує мене, - я вийду, як золото, чистий.
11 Бо моя нога стоїть твердо на стежцї його; путї його я пильнував і не відхилявся.