11 Між мурами бють (нещасні) олїй про них, топчуть (грозди) в точилї, та й смагу терплять.
12 У містї стогнуть люде, душа гублена квилить, а Бог сього не боронить.
13 Є між ними й вороги сьвітла, що не знають шляхів його, й не ходять стежками його.
14 Досьвіта встає убийник, вбиває бідного й нужденного, а ніччю стає злодїєм.
15 Темряви й те око жде, що до перелюбок ласе; говорить: нїхто не побачить мене, - та й вид собі закриває.
16 В пітьмі підкопуються в доми, що по днинї собі їх запримітили; сьвітла вони не хотять знати.
17 Бо густа тьма - се їх ранок, із мороком дружні вони, люба їм пітьма да страхи.