2 Вірно, як жив Бог, (хоч і не дав менї суду), і Вседержитель, (хоч і огірчив мою душу),
3 Що, покіль я ще дишу, й дух його в ніздрах моїх,
4 Не скажуть уста мої неправди, й льжи мій язик не промовить.
5 Далеко се від мене, щоб я вас непохибними вважав; нї! поки тху мого, я праведностї моєї не зречуся.
6 Твердо при правдї стояв я й не попущусь її; совість моя не докорить менї по весь вік мій.
7 Ворог мій буде менї, як безбожник, а той, що встає проти мене, як беззаконник.
8 Бо й яку може мати надїю лицемірний, коли візьме, коли вирве йому Бог душу його?