14 Я одягавсь у справедливість, а суд мій окрашував мене, мов мантиєю й вінцем.
15 Я був очима слїпому й ногами кульгавому;
16 Я був батьком убогим і всяку справу незнану розбірав я розважливо.
17 Злюцї торощив я челюстї і виривав із зубів у його здобичу.
18 От і мовляв я собі: Вмру я в свойму гнїздї й днїв моїх буде много, як піску;
19 Корінь мій відкритий буде приступови води, й роси ночувати муть на галуззю мойму.
20 Слава моя не зостарієсь, а лук мій останесь кріпким у руцї в мене.