17 Там проступники перестають наводити страх, там спочивають ті, що вичерпали сили.
18 Там вязнї, сковані до купи, відпочивають, і не чують крику наставника.
19 Малий і великий там собі рівні, а невольник вільний від пана свого.
20 Про що дане нуждареві сьвітло, про що життє тим, що їм на душі гірко,
21 Що ждуть смертї, а її нема, що копали б за нею раднїйше, нїж за скарбом;
22 Вони зрадїли б без міри, одушевились би, коли б знайшли свою там домовину.
23 На що тому на сьвітї жити, кого Господь обняв ночною тьмою й загородив дорогу?