9 Нехай би (були) зорі її розсьвіту померкли; нехай би ждала (була) сьвітла, а воно не приходило й щоб не побачила (була) поранньої зарі,
10 За те, що не зачинила дверей матерньої утроби, й не закрила горя перед очима моїми!
11 Чом я не вмер, виходячи з утроби, і не сконав, як вийшов із живота?
12 Про що мене взято на колїна? про що було менї ссати груди?
13 Тепер би лежав я й спочивав; спав би й був би спокоєн
14 З царями та з владиками земними, що забудовували собі пустинї,
15 Або з князями, що золотом блищали, сріблом свої палати збогачали;