25 А хиба ж я не плакав над тим, хто горював; чи ж не смутилось серце моє над бідними?
26 А тим часом, коли дожидав добра, прийшло на мене лихо; коли сподївався сьвітла, тьма мене окрила.
27 Нутро моє кипить і не перестає; днї печальні прийшли на мене.
28 Я почорнїлий ходжу, та не від сонця; серед громади стаю і кричу.
29 Я братом шакалам зробивсь, струсям товаришем стався.
30 Кожа вчорнїла моя, костї обгоріли від жару.
31 І цитра моя голосить, і сопілка ридає.