4 Щиплють лободу попід корчами, - ягоди ялівцю - се хлїб їх.
5 Із громади проганяють їх, мов на злодїїв, гукають на них,
6 Щоб у байраках жили, по печерах та по скелях.
7 Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
8 Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
9 У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
10 Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.