7 Там вони ревуть проміж кущами, куляться під тернєм.
8 Люде викинені, люде безіменні, викиди землї!
9 У них то став я піснею тепер, кормом їх розмов.
10 Мною гидують вони, тїкають далеко від мене, й не стидаються спльовувати передо мною.
11 Тим, що він (Бог) розвязав поводи мої й побив мене, то й вони скинули з себе узди передо мною,
12 З правого боку встає покидь ся, й валить із ніг мене, прямує пагубну дорогу свою проти мене.
13 Зрили стежку мою, все з'уміли зробити на мою погибель, а нема, хто б подав підмогу.