34 То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.
35 О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!
36 Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;
37 Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його*, мов до князя.
38 Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;
39 Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,
40 То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю - кукіль! І скінчились слова Йовові.