15 Полякались, мовчять, перестали говорити.
16 А коли я жду, а вони не говорять, з'упинились і вже не відказують,
17 То я відкажу й виявлю мою думку.
18 Повен я слова, й дух мій в менї розпирає мене.
19 Справдї, нутро моє, як молоде вино в зачиненій посудинї: воно готове розпукнутись, неначе міх новий.
20 Виговорюсь; стане менї легче; відчиню уста мої й відкажу.
21 Не дивити мусь на лице чоловіка й нїякому чоловікові лестити не буду,