7 Я собі думав: Нехай говорять днї, і многі лїта навчають мудростї.
8 Але дух у чоловіцї та вдохновеннє від Вседержителя дають йому розум.
9 Не самі ж тільки многолїтні розумні, та й не самі старцї знають правду.
10 От чому я говорю. Тим то вислухайте мене, виповім і я те, що знаю.
11 Ось, я вижидав, що ви казати мете, - вслуховавсь у ваші розсуджування, докіль ви придумували, що б сказати.
12 Пильно дивився на вас, та ось нї один із вас не спромігся доказати провину Йову, ба вже й перестали відповідати на слова його.
13 Не говоріте: ми знайшли мудрість у йому, й хиба Бог опрокине його, а не чоловік.