19 Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх,
20 Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви.
21 Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно.
22 А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його 'д смертї.
23 Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, -
24 То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому.
25 Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів.