8 Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло,
9 Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його,
10 Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота,
11 І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?
12 Чи давав єси коли на віку твойму наказ ранкові, або вказав зорі місце, (де зачервонїти)
13 Та щоб обхопила краї землї, а земля стрясла з себе безбожників;
14 Щоб земля перемінила вид свій, мов глина під печаткою, та стала, мов барвиста одежа,