15 І перейшов дух понад мене, й волоссє стало в мене диба.
16 І став хтось - не бачив я лиця його, - тільки тїнь перед очима в мене; тихий повів - і я чую голос:
17 Чи ж чоловік праведнїйший від Бога? й людина чистійша за Творця свого?
18 Та ж ось він і слугам своїм не йме віри, і в ангелів своїх знаходить хиби;
19 А скільки ж більш у тих, що живуть у глиняних хатинах, що основи їх у поросї, й вони борше, як міль, зникають.
20 Між ранком і вечером вони розпадаються, й не доглянеш, як без слїду зникнуть.
21 А чи ж із ними, не пропадають і почестї їх? Вони вмирають, не дійшовши до мудростї.