1 Клич же, коли є хто, щоб на твій клик озвався. Та й до кого ти з між сьвятих обернешся?
2 О, так, безумного завзяттє вбиває, а нерозважливого погубляє досада.
3 Я бачив, як дурний закоренявся, та й зараз віщував проклін домівцї його:
4 Дїти його далекі від щастя, бити муть їх у воротях (на судї), і не буде їм оборонника.
5 Збори жнив його неситі поїдять, ба й зміж терня заберуть їх, а зажерливцї поглотять майно його.
6 Так, біда не зпід землї береться, й не на ниві родиться недоля.
7 Нї, людина родиться на муку, як іскорки, щоб їм летїти вгору.