16 Що каламутні від леду, й повно в них снїгу.
17 Як же настане тепло, вони малїють, а під жару вони зникають із русел своїх.
18 Вони змінюють напрям доріг своїх, заходять у пустиню й щезають;
19 Дивляться, де вони, дороги Темайські; надїються на них дороги Савейські,
20 Та стають заведені в надїї сво- їй: приходять туди, та румянїють від стиду.
21 Так і ви тепер - нїчо: побачили страшне та й полякались.
22 Чи я казав вам коли: дайте менї, або заплатїть за мене з достатку вашого;