9 О, коли б то Бог ізволив стерти мене, простерти руку свою і вбити мене!
10 Се (одно) ще було б відрадою менї, і я кріпився б у безпощадній муцї моїй, що не противився словові Сьвятого.
11 Що ж за сила в мене, щоб надїятись ще менї? і який конець, щоб протягати менї життє моє?
12 Чи ж моя сила тверда, як твердий камінь? чи може мідь тїло моє?
13 Чи ж із себе добуду я поміч собі, або чи маю звідкись піддержку?
14 До страдаючого повинен би мати спожалїннє друг його, наколи він не стратив страху перед Всевишним.
15 Та брати мої перемінні, мов поток, мов ручаї бистротекучі,