1 Чи ж не обмежений час чоловікові на землї, а днї (життя) його чи ж не те саме, що днї поденного наймита?
2 Так, як той раб холодку, а поденьщик жде кінця роботи,
3 Так і менї допались місяцї без відпочивку, а ночі горя видїлені менї.
4 Коли лягаю, питаюсь: коли ж то я встану? а вечір тягнеся поволи, й я обертаюсь без кінця, аж засвитає.
5 Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
6 Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
7 Згадай (Боже), що життє моє - подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.