5 Тїло обвили червяки та струпи, мов кора земляна; шкіра на менї ріпава, та й береться все гноєм.
6 Днї мої летять швидше судна, а конець їх безнадїйний.
7 Згадай (Боже), що життє моє - подув (вітру), а око моє не вернесь, побачити добро.
8 Не побачить мене око того, що видїв мене; та й твої очі (звернуться) на мене, - а мене нема.
9 Рідшає хмара й зникає; так і той, що зступив у глибоку яму, вже не вийде,
10 Не вернеться вже в домівку свою, і місце його не знати ме вже його.
11 Тим же то я не стану здержувати уст моїх; говорити му в тїснотї духа мого; буду жалуватись у горю душі моєї.