14 Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова.
15 Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.
16 Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;
17 В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;
18 Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!
19 От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.
20 Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.