1 Наприкінці сьомого року зробиш відпущення.
2 А відпущення є в тому, щоби кожен позикодавець, котрий позичив ближньому своєму, подарує йому свою позику, не вимагатиме її від свого ближнього чи з брата свого; тому що проголошене відпущення Господнє.
3 Від чужинця вимагай, а що буде твоє у брата твого, даруй йому.
4 Хіба що не буде в тебе бідного; тому що вельми благословить тебе Господь на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, щоб ти взяв її у спадщину.
5 Якщо будеш слухняним голосові Господа, Бога твого, і прагнутимеш виконувати всі заповіді оці, котрі я сьогодні заповідаю тобі,
6 Бо Господь, Бог твій, благословить тебе, як Він говорив тобі, і ти будеш давати позику багатьом народам, а сам не будеш позичати; і панувати будеш над багатьма народами, а вони над тобою не будуть панувати.
7 А якщо буде в тебе вбогий хто-небудь із братів твоїх при будь-яких брамах твоїх, на землі твоїй, котру Господь, Бог твій, дає тобі, то не ожорсточиш серця свого, і не стиснеш пальців твоїх перед убогим братом твоїм.
8 Але відкрий йому руку твою і дай позику, зваживши на нужду його, у чому він має потребу.
9 Гляди, щоб не зародилася в недоброму серці твоєму думка: "Наближається сьомий рік, рік відпущення; і щоб від того око твоє не стало злим до убогого брата твого, і ти не дав нічого йому; бо він заволає на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
10 Дай йому позику, і коли будеш давати йому, не мусить осмута озватися в твоєму серці, бо за це благословить тебе Господь, Бог твій, у всіх справах твоїх, і в усьому, що вчинятимеш своїми руками.
11 Тому що вбогі ніколи не щезнуть на землі: конче відкривай руку твою братові твоєму; убогому твоєму і жебракові твоєму на землі твоїй.
12 Коли буде проданий тобі брат твій, єврей чи єврейка, то шість років служитимуть тобі, а сьомого року відпусти його від себе на волю.
13 А коли будеш відпускати його від себе на волю, не відпусти його з порожніми руками.
14 Але дай йому щедро від отари твоєї і від току твого і від чавила твого, дай йому від усього, чим благословив тебе Господь, Бог твій.
15 Пам'ятай, що ти також був рабом на землі єгипетській, і визволив тебе Господь, Бог твій; тому я сьогодні й заповідаю тобі це.
16 А якщо він скаже тобі: "Не піду я від тебе, тому що я люблю тебе і дім твій", через те, що добре йому в тебе,
17 То візьми шило і проколи вухо його до дверей; і буде він рабом твоїм навіки. Так учиняй і з рабинею твоєю.
18 Не вважай це для себе важким, що ти маєш відпустити його від себе на волю; бо він за шість років заробив тобі удвічі супроти оплати наймитові; і благословить тебе Господь, Бог твій, у всьому, що ти будеш чинити.
19 Кожного первістка чоловічої статі, що вродиться від великої худоби твоєї і від отари твоєї, присвячуй Господові, Богові твоєму і не працюй на бикові, первісткові твоєму, не стрижи первістка з отари твоєї.
20 Перед Господом, Богом твоїм, щорічно споживай це ти і родина твоя, на місці, котре вибере Господь.
21 А якщо буде на ньому вада, чи кульгаве, чи сліпе, чи хвороба якась, то не принось його для пожертви Господові, Богові твоєму,
22 Але при брамах твоїх їж його, нечистий, як і чистий, люди можуть споживати, як сарну і як оленя.