1 Коли побачиш вола брата твого, чи вівцю його, які заблукали, не залишай їх, але за будь-якого випадку поверни їх братові твоєму.
2 А якщо не близько буде до тебе брат твій, або ти не знаєш його, то приведи їх до свого дому, і нехай вони будуть у тебе, доки брат твій не буде шукати їх, і тоді поверни йому їх.
3 Так учиняй і з віслюком його, так учиняй з одягом його, так чини з усілякою загубленою річчю брата свого, котра буде ним загублена, і котру ти знайдеш; не можна тобі ухилятися від цього.
4 Коли побачиш віслюка брата твого, чи вола його, що впали на шляху, не залишай їх, але допоможи йому разом підняти їх.
5 Жінка не може носити на собі те, що належить чоловікові, і чоловік також не може одягатися в жіночу одежу; бо всі, хто так чинить, – мерзота для Господа.
6 Якщо трапиться тобі на шляху пташине гніздо на якомусь дереві, або на землі, з пташенятами чи з яйцями, і мати сидить на пташенятах чи на яйцях, то не бери матері разом із дітками;
7 Матір випусти, а дітей візьми собі; щоб тобі добре велося, і щоб продовжилися твої дні.
8 Якщо збудуєш новий дім, то зробиш поруччя край покрівлі твоєї, щоб не навести крови на дім твій, коли хто-небудь упаде з нього.
9 Не засівай виноградника свого різним насінням, щоби плід твого насіння, котре ти посіяв, і плід виноградника твого не став опоганеним.
10 Не ори волом і віслюком разом.
11 Не зодягай одежі з різної матерії: з вовни і з льону разом.
12 Зроби собі кутасики на чотирьох кутах покривала твого, котрим ти накриваєшся.
13 Якщо хтось візьме дружину, і ввійде до неї, і зненавидить її,
14 І буде зводити наклепи на неї, і пустить про неї неславу, і скаже: "Я взяв оцю дружину, і ввійшов до неї, і не знайшов її незайманою,
15 То батько юнки і мати її нехай візьмуть і винесуть ознаки дівоцтва юнки до старшин міста, до воріт;
16 І батько юнки скаже старшинам: Доньку мою я віддав за дружину цьому чоловікові, і нині він зненавидів її,
17 І ось, він зводить наклеп на неї, говорячи: "Я не знайшов у доньки твоєї незайманости, але ось ознаки дівоцтва доньки моєї. І розгорнуть одежу перед старшинами міста.
18 Тоді старшини того міста нехай візьмуть чоловіка, і покарають його,
19 І накладуть на нього сто шеклів срібла пені, і віддадуть батькові юнки за те, що він пустив неславу на діву Ізраїля: а вона нехай буде його дружиною, і він не зможе розірвати з нею шлюбу до кінця днів своїх.
20 А якщо сказане про жінку буде справедливе, і не знайдеться незайманости у юнки,
21 То юнку нехай приведуть до дверей дому батька її, і чоловіки міста її заб'ють її камінням до смерти; бо вона вчинила мерзенну справу серед Ізраїля; блудячи в домі батька свого; і отак винищи зло з-поміж себе.
22 Якщо знайдуть когось, що буде лежати з жінкою заміжньою, то необхідно зрокувати на смерть обидвох, і чоловіка, який ліг із жінкою, і жінку; ось так винищи зло з-поміж Ізраїля.
23 Якщо молода дівчина буде заручена з чоловіком, і хто-небудь стрінеться з нею в місті і зляжеться з нею,
24 То обидвох їх приведіть до брами того міста, і побийте їх камінням до смерти: дівчину за те, що вона не кричала в місті, а чоловіка за те, що він опоганив дружину ближнього свого; отак винищи зло з-поміж себе.
25 А якщо хтось у полі стрінеться із зарученою дівчиною і силою зляжеться з нею, то необхідно скарати на смерть лише чоловіка, який злігся з нею;
26 А дівчині нічого не заподій; на дівчині немає злочину смертного; бо це те саме, якби хтось постав супроти ближнього свого і забив його.
27 Бо він зустрівся з нею в полі, і, хоч дівчина заручена кричала, та нікому було рятувати її.
28 Якщо хто-небудь зустрінеться з дівчиною незарученою і, схопивши її, зляжеться з нею, і застануть їх,
29 То чоловік, який злігся з нею, мусить дати батькові дівчини п'ятдесят шеклів срібла, а вона нехай буде його дружиною, тому що він опоганив її; ціле життя своє він не зможе розірвати шлюбу з нею.