Повт. Закону 19 UKRB

Про міста-сховища.

1 Коли Господь, Бог твій, винищить народи, чию землю дає тобі Господь, Бог твій, і ти посядеш спадок після них, і оселишся в містах їхніх і в домах їхніх,

2 Тоді відділи собі три міста осередь землі твоєї, котру Господь, Бог, дає тобі у володіння.

3 Улаштуй собі дорогу, і поділи на три частини землю твою, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок; щоб кожний убивник міг туди втікати.

4 І ось, який убивник може утікати туди і залишитися живим: хто заб'є сусіда свого без наміру, не будучи ворогом йому в минулому;

5 Хто піде із ближнім своїм до лісу рубати дрова, і замахнеться рука його із сокирою, щоб зрубати дерево, і зіскочить залізо із сокирища і попаде у сусіда, і він помре, такий нехай втіче до одного з тих міст, і живе.

6 Щоб месник за кров, у запалі серця свого, не погнався за убивником і не наздогнав його, якщо буде довгою та дорога, і не забив його, хоч він і не підлягає судові смерти, бо він не був ворогом йому в минулому.

7 Саме тому Я наказав тобі, говорячи: "Відділи собі три міста".

8 А коли Господь, Бог твій, розширить володіння твої, як Він присягався батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, котру Він обіцяв дати батькам твоїм,

9 Якщо ти виконуватимеш усі заповіді, котрі я заповідаю тобі сьогодні, любити Господа, Бога твого, і ходити шляхами Його у всі дні; тоді до цих трьох міст додаси ще три міста,

10 Щоб не була пролита кров безвинного осередь землі тієї, що Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, і щоб не було на тобі вини за кров.

11 Та коли хтось буде ворогом ближньому своєму і буде підстерігати його, і повстане супроти нього, і заб'є його на смерть, і втіче в одне із міст отих,

12 То старшини міста його мають послати, щоб схопити його і віддати його в руки месника за кров, щоб він помер.

13 Нехай же не пощадить його око твоє, змий з Ізраїля кров безвинного, і буде тобі добре.

14 Не порушуй межі сусіда твого, котру встановили у давні часи у спадку твоєму, який дістався тобі на землі, котру Господь Бог твій, дає тобі на володіння.

15 Не досить одного свідка супроти кого-небудь за будь-яку провину і за будь-який злочин, і за будь-який гріх, котрим він згрішить: за словами двох свідків, або ж за словами трьох свідків, стане чинною справа.

16 Якщо виступить супроти когось свідок несправедливий, звинувачуючи його за злочин,

17 То нехай стануть обидва оці чоловіки, у котрих позов між собою, перед Господом, перед священиками і перед суддями, які будуть за тих днів,

18 Судді мають гаразд дослідити, і, якщо свідок той є свідок неправдивий, неправдиво показав на брата свого,

19 То вчиніть йому те, що він намислив учинити братові своєму; і отак винищи зло з-поміж себе.

20 І решта почує, і буде боятися, і не будуть уже більше вчиняти подібне зло осередь тебе.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34