1 Наприкінці сьомого року зробиш відпущення.
2 А відпущення є в тому, щоби кожен позикодавець, котрий позичив ближньому своєму, подарує йому свою позику, не вимагатиме її від свого ближнього чи з брата свого; тому що проголошене відпущення Господнє.
3 Від чужинця вимагай, а що буде твоє у брата твого, даруй йому.
4 Хіба що не буде в тебе бідного; тому що вельми благословить тебе Господь на тій землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі у спадок, щоб ти взяв її у спадщину.