14 З того часу, як ми пішли в Кадеш-Барнеа і як перейшли через ручай Зеред, минуло тридцять вісім літ, аж доки в нас не перевелося з-поміж стану все покоління воїнів серед війська, як присягався їм Господь.
15 І рука Господня була на них, щоб винищити їх з-поміж стану, доки не вмерли.
16 Коли ж перевелися всі мужі війни, і вимерли з-поміж народу,
17 Тоді сказав мені Господь, говорячи:
18 Ти проходиш нині мимо володінь Моава, через Ар;
19 І наблизився до аммонових синів; не вступай з ними у ворожнечу, і не розпочинай з ними війни, бо Я не дам тобі нічого від землі синів аммонових у володіння, тому що Я віддав її у володіння синам Лотовим.
20 І вона вважалася землею велетнів, у старожитні часи жили на ній велетні; аммоніти називали їх замзумами.