7 Тому що Господь, Бог твій благословив тебе у всякій справі рук твоїх, був прихильний до тебе під час мандрівки твоєї великою пустелею; ось, сорок літ Господь, Бог твій, з тобою; і не мав ти нестачі ні в чому.
8 І проходили ми повз братів наших, синів Ісавових, які живуть на Сеїрі, шляхом рівнини, від Елату і Ецйон-Ґевера, і повернули і йшли до пустелі Моава.
9 І сказав мені Господь: Не вступай у ворожнечу з Моавом і не починай з ними війни; бо Я не дам тобі нічого від землі його у володіння, тому що Ар віддав Я у володіння синам Лотовим.
10 Передніше мешкали там еміми, народ великий, численний і високий, як сини Енакові;
11 І вони вважалися поміж велетнями, як сини Енакові. Моавитяни ж називають їх емімами.
12 І на Сеїрі мешкали передніше хореї; але сини Ісавові прогнали їх, і винищили їх перед собою, і оселилися замість них, так, як учинив Ізраїль із землею спадщини своєї, котру дав їм Господь.
13 Отож, підведіться і перейдіть через ручай Зеред. І перейшли ми через ручай Зеред.