36 Але Господь буде судити народ Свій, і над служниками Своїми змилосердиться, коли Він побачить, що сила їхня виснажилася, і не стало вже ні невільника, ані вільного.
37 Тоді скаже Господь; де божки їхні, скеля, на котру вони сподівалися,
38 Котрі їли лій пожертв їхніх і пили поливне приношення їхнє? Нехай вони постануть і допоможуть вам притулком!
39 Бачите нині, що це Я, Я – і немає Бога, окрім Мене: Я умертвляю і оживляю, Я уражаю і Я уздоровлюю; і ніхто не визволить від руки Моєї.
40 Я підношу до небес руку Мою і говорю: Живу Я повіки!
41 Якщо загострю осяйного меча Свого, і рука Моя тримає суд, то помщуся ворогам Моїм, і ненависникам Моїм відплачу.
42 Напою стріли Мої кров'ю, і меч Мій насититься плоттю, кров'ю забитих і бранців, починаючи зі старшин ворога.