13 І сказав мені Господь: Бачу народ сей, ось він народ твердошиїй.
14 Залиши Мене самотою, і Я винищу їх, і зітру їхнє ймення під небом; а від тебе виведу народ, котрий буде сильніший і численніший від них.
15 Я обернувся і зійшов з гори, а гора горіла вогнем; дві скрижалі заповіту були в обидвох руках моїх.
16 І бачив я, що ви згрішили супроти Господа, Бога вашого, вилили собі бичка, квапливо відхилилися од шляху, котрого триматися заповідав вам Господь;
17 І взяв я обидві скрижалі, і кинув їх геть із рук моїх, і розбив їх перед очима вашими.
18 І, припавши до землі перед Господом, я молився, як передніше, сорок днів і сорок ночей, хліба не їв і води не пив, за гріхи ваші, котрими ви згрішили, учинивши зло перед очима Господа і роздратувавши Його.
19 Тому що я страхався гніву і люті, котрими Господь виповнився на вас і хотів вигубити вас. Але й цього разу послухав мене Господь.