4 Коли буде проганяти їх Господь, Бог твій, від тебе, не говори в серці своєму, що за праведність мою привів мене Господь оволодіти землею цією, і що за безчестя народів цих Господь проганяє їх від тебе.
5 Не за праведність твою і не за правоту серця твого простуєш ти успадкувати землю їхню; але за безчестя народів сих Господь, Бог твій, проганяє їх від тебе, і щоб дотриматися слова, котрим присягався Господь батькам твоїм Авраамові, Ісаакові та Якові.
6 А тому знай, що не за праведність твою Господь, Бог твій, дає тобі оволодіти цією щедрою землею; бо ти є народ твердошиїй.
7 Пам'ятай, не забудь, скільки ти дратував Господа, Бога твого, в пустелі: від самісінького того дня, як ти вийшов із Єгипетської землі, і до самого виходу вашого на оце місце, ви повставали супроти Господа.
8 І під Хоривом ви дратували Господа і прогнівили Господа, аж так, що хотів винищити вас,
9 Коли я зійшов на гору, щоб узяти скрижалі кам'яні, скрижалі заповіту, котрий склав Господь з вами, і пробув на ній сорок днів і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив.
10 І дав мені Господь дві скрижалі кам'яні, написані Божим пальцем, а на них усі слова, котрі вирік вам Господь на горі з осердя вогню в день зібрання;