14 Удається до безуму всілякий чоловік у своєму пізнанні, соромить себе кожний ливарник ідолом своїм, бо виплавлене ним є брехня, і немає в ньому духа.
15 Це – викінчена порожнеча, вироби облудні; у часі відвідин їх вони щезнуть.
16 Не така, як їхня, доля в Якова; тому що Бог його є Творець усього, й Ізраїль є жезло спадщини Його; ймення Його – Господь Саваот.
17 Збери на землі майно твоє, ти, що маєш сидіти в облозі;
18 Бо так говорить Господь: Ось, Я викину мешканців цього краю сього разу і зажену їх у тісне місце, щоб схопили їх там.
19 Горе мені у моїх тіснотах, пекуча рана моя, але я кажу сам собі: Справді, це – моя журба, і я буду нести її.
20 Шатро моє спустошене, і всі мотузки мої порвалися; діти мої пішли від мене і немає їх; нікому вже поставити шатра мого і розвісити килимів моїх.