1 Слово, яке було до Єремії від Господа, по тому, як Невузар'адан, старший царської охорони, відпустив його з Рами, де він забрав його, закутого в ланцюги серед інших бранців-єрусалимлян та юдеїв, що переселялися до Вавилону.
2 Старший царської охорони узяв Єремію і сказав йому: Господь Бог твій вирік це лихоліття на цю місцину.
3 І навів його Господь і вчинив те, що сказав, тому що ви згрішили перед Господом, і не дослухалися голосу Його, за те й спіткало вас оце все.
4 Отож, я звільняю тебе сьогодні від ланцюгів, котрі на руках твоїх: якщо тобі бажано йти зі мною до Вавилону, – то йди, і я буду піклуватися про тебе; а якщо не бажано тобі йти зі мною до Вавилону, – залишайся. Ось, уся земля перед тобою, куди тобі угодно, і куди подобається йти, туди й простуй.
5 Коли він ще не відійшов, сказав Невузар'адан: Піди до Гедалії, сина Ахікама, сина Шафанового, котрого цар вавилонський настановив намісником над містами юдейськими, і залишайся з ним серед народу, або йди, куди тобі до душі простувати. І дав йому старший царської охорони харчів, подарунка і відпустив його.
6 І прийшов Єремія до Гедалії, сина Ахікамового, до Міцпи, і жив з ним серед народу, що залишався в країні.
7 Коли всі старшини війська, що були в полі, вони і люди їхні, почули, що цар вавилонський настановив Гедалію, сина Ахікамового, намісником понад країною, і доручив йому чоловіків і жінок, і дітей, і тих із убогих країни, котрих не переселили до Вавилону,
8 Тоді прийшли до Гедалії в Міцпу: той же Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан та Йонатан, сини Кареахові, і Серая, син Танхуметів, і сини нетофеянина Ефая, і Єзанія, син маахеянина, вони та їхні люди.
9 І Гедалія, син Ахікама, сина Шафанового, заприсягнувся їм і людям їхнім, кажучи: Не бійтеся служити халдеям, лишайтеся на землі і служіть цареві вавилонському, і буде вам добре.
10 А я залишуся в Міцпі, щоб захищати вас від халдеїв, і котрі будуть приходити до нас; а ви збирайте вино, і плоди літа та оливу і заливайте в посудини ваші, і живіть по містах ваших, котрі ви зайняли.
11 Також усі юдеї, котрі в Моаві й серед Аммонових синів, в Едомі, і які в усіх краях, чули, що цар вавилонський залишив частину юдеїв, і настановив над ними Гедалію, сина Ахікама, сина Шафанового;
12 І повернулися всі ці юдеї з усіх місць, куди були вигнані, і прийшли на землю юдейську до Гедалії в Міцпу, і зібрали вина і плодів літа дуже багато.
13 А тим часом, Йоханан, син Кареахів, та всі військові старшини, що були в полі, прийшли до Гедалії в Міцпу,
14 І сказали йому: Чи відаєш ти, що Бааліс, цар Аммонових синів, послав Ізмаїла, сина Нетаніїного, щоб убити тебе? Але Гедалія, син Ахікама, не повірив їм.
15 Тоді Йоханан, син Кареатів, сказав Гедалії таємно у Міцпі: Дозволь мені, я піду і заб'ю Ізмаїла, сина Натаніїного, і ніхто не знатиме; нащо допускати, щоб він убив тебе, і щоб усі юдеї, що зібралися до тебе, розпорошилися, і щоб загинув останок Юди?