1 На початку царювання юдейського царя Єгоякима, сина Йосіїного, царя юдейського, було таке слово від Господа:
2 Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому і скажи до всіх міст юдейських, що приходять на поклоніння до Господнього дому, всі ті слова, які наказую тобі сказати їм; не пропусти й слова.
3 Може, вони послухають і відвернуться кожний від недоброго шляху свого, і тоді Я відверну те лихо, котрого зібрався їм завдати за недобрі діяння їхні.
4 І скажи їм: Так говорить Господь: Якщо ви не підкоритеся Мені, щоб чинити за Моїм законом, котрого Я дав вам,
5 Щоб зважати на слова слуг Моїх пророків, котрих Я посилаю до вас, посилаю ще з досвітку, і котрих ви не слухаєте, –
6 То з оцим домом Я вчиню так само, як із Шіло, і місто це віддам на прокляття усім народам землі.
7 Священики і пророки, і увесь народ слухали Єремію, коли він виповідав ці слова в домі Господньому.
8 І коли Єремія сказав усе, що Господь наказав йому сказати всьому народові, тоді схопили його священики і пророки, і весь народ – і сказали: Ти мусиш померти;
9 Нащо ти пророкуєш йменням Господнім і запевняєш: І цей дім буде, як Шіло, і місто це спорожніє, залишиться без мешканців? І зібрався увесь народ супроти Єремії в домі Господньому.
10 Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до Господнього дому і сіли біля входу до нової брами Господнього дому.
11 Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: Смертний вирок – цьому чоловікові, тому що він пророкує супроти міста цього, як ви чули своїми вухами.
12 І сказав Єремія всім князям і всьому народові: Господь послав мене пророкувати супроти дому цього і супроти міста цього всі ті слова, котрі ви чули;
13 Отож, виправте шляхи ваші і вчинки ваші і підкоріться голосові Господа, Бога вашого, і Господь відмінить лихо, котре вирік на вас.
14 А щодо мене – то ось я, у ваших руках; робіть зі мною, що на ваш розсуд виявиться доречним і справедливим;
15 Лише затямте собі гаразд, що коли заб'єте мене, то безвинну кров накличете на себе і на це місто, і на мешканців його, бо Господь справді послав мене до вас виповісти усі ті слова у ваші вуха.
16 Тоді князі і увесь народ сказали священикам і пророкам: Цей чоловік не заслуговує на смертний вирок, тому що він говорив нам йменням Господа, Бога нашого.
17 Тоді підвелися деякі із старшин краю і сказали до всього народного зібрання:
18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, царя юдейського, і сказав до всього юдейського народу: Так говорить Господь Саваот: Сіон буде зораний, як поле, і Єрусалим стане розвалищем руїн, і гора дому цього – залісненим пагорбом.
19 Чи умертвили його за це Єзекія, цар юдейський, і вся Юдея? Чи не побоявся він Господа і чи не благав Господа? І Господь відмінив лихоліття, котре вирік на них; а ми хочемо учинити велике зло душам нашим.
20 Пророкував також йменням Господнім такий собі Урія, син Шемаї, з Кір'ят-Єаріму, і пророкував супроти цього міста і супроти краю цього точнісінько такими ж словами, як Єремія.
21 Коли почув його слова цар Єгояким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар нагоди убити його. Урія почув про це і втік, і подався до Єгипту.
22 Але цар Єгояким навіть до Єгипту послав людей: Елнатана, Ахборового сина, та інших із ним.
23 І вивели Урію з Єгипту і привели до царя Єгоякима, і він умертвив його мечем і кинув трупа його, де були гроби простолюдинів.