1 На початку царювання Єгоякима, сина Йосії, царя юдейського, було слово оце до Єремії від Господа:
2 Так сказав мені Господь: Зроби собі шлеї та ярмо і поклади собі на шию;
3 І пошли такі самі цареві едомському і цареві моавському, і до царя синів аммонських, і до царя тирського, і до царя сидонського через послів, що прийшли в Єрусалим до Седекії, царя юдейського;
4 І накажи їм сказати володарям їхнім: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів; так скажіть володарям вашим:
5 Я витворив землю, людину і тварин, котрі на обличчі землі, великою могутністю Своєю і простягнутою рукою Моєю, і віддав її, кому з волі Моєї хотів віддати.
6 І нині Я віддаю всі землі оці в руку Навуходоносора, царя вавилонського, раба Мого, і навіть звірів польових віддаю йому на служіння.
7 І всі народи будуть служити йому, і синові його, і синові сина його, доки не прийде час і його землі, і йому самому, і будуть слугувати йому народи численні і царі відомі.
8 І якщо якийсь народ і царство не забажає служити йому, Навуходоносорові, цареві вавилонському, і не зігне шиї своєї під ярмо царя вавилонського, – цей народ Я покараю мечем, голодом і моровицею, говорить Господь, доки не винищу їх рукою його.
9 І ви не слухайте своїх пророків і своїх ворожбитів, і своїх сновидців, і своїх чарівників, і своїх чаклунів, котрі кажуть вам: Не будете служити цареві вавилонському.
10 Бо вони пророкують вам лжу, щоб витіснити вас із краю вашого, і щоб Я вигнав вас, і ви загинули.
11 А народ, котрий зігне шию свою під ярмо царя вавилонського і почне служити йому, Я залишу на землі своїй, говорить Господь, і він буде обробляти її і жити на ній.
12 І Седекії, цареві юдейському, я виповів усі оці слова, і сказав: Нахиліть шию свою під ярмо царя вавилонського і служіть йому і народові його – і будете живі.
13 Нащо помирати тобі і народові твоєму від меча, голоду і моровиці, як вирік Господь про той народ, котрий не буде служити цареві вавилонському?
14 І не слухайте слів пророків, котрі кажуть вам: Не будете служити цареві вавилонському; бо вони пророкують вам облуду.
15 Я не посилав їх, говорить Господь; і вони неправдиво пророкують йменням Моїм, щоб Я прогнав вас, і щоб ви загинули, – ви і пророки ваші, що вам пророкують.
16 І священикам і всьому народові цьому я казав: Так говорить Господь: Не слухайте слів пророків ваших, котрі пророкують вам і кажуть: Ось, невдовзі повернені будуть з Вавилону посудини Господнього дому; бо вони пророкують вам лжу.
17 Не слухайте їх, служіть цареві вавилонському і живіть; нащо доводити це місто до спустошення?
18 А якщо вони – пророки, і якщо у них є слово Господнє, то нехай клопочуться перед Господом Саваотом, аби посудини, які залишаються в домі Господньому і в домі царя юдейського та в Єрусалимі, не перейшли до Вавилону.
19 Бо так говорить Господь Саваот про стовпи і про мідне море, і про підніжжя та про інші речі, які залишилися в цьому місті,
20 Котрих Навуходоносор, цар вавилонський, не забрав, коли забирав юдейського царя Єхонію, сина Єгоякимового, та усіх вельмож юдейських з Єрусалиму до Вавилону,
21 Бо так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, про посудини, що залишилися в домі Господньому і в домі царя юдейського і в Єрусалимі: