3 Бо приписи народів – порожнеча: зрубають дерево в лісі, обкорують його руками теслі за допомогою сокири,
4 Покривають сріблом і золотом, прибивають цвяхами, щоб не хиталося.
5 Вони – що обкорений стовп, і не розмовляють; їх носять, тому що ходити не можуть. Не лякайтеся їх, бо вони не можуть завдати лиха, але й добра вчинити не мають сили.
6 Немає схожого на Тебе, Господе! Ти великий, і ймення Твоє велике могутністю.
7 Хто не злякається Тебе, Царю народів? Бо Тобі єдиному належить це. Тому що поміж усіма мудраками народів і в усіх царствах їхніх немає схожого на Тебе.
8 Усі до одного вони безглузді і глупаки; марне навчання – оце дерево.
9 Розплющене на листки срібло завезли з Таршішу, золото – із Офіру: справа художника та рук ливарника; одежа на них – гіацинт і пурпур: Усе це – витвір людей удатних.