Єремії 2:20-26 UKRB

20 Бо здавна Я розбив ярмо твоє донька Сіону, розірвав кайдани твої, і ти казала: Не буду служити ідолам, а тим часом на всілякому високому пагорбі і під кожним гіллястим деревом ти блудодіяла.

21 Я посадив тебе як благородну лозу, – найчистіше насіння; як же ти перетворилася в Мене на дикий паросток чужої лозини?

22 А тому хоч би ти умилася з милом і багато витратила на себе лугу, – нечестя твоє позначене переді Мною, говорить Господь Бог.

23 Як можеш ти сказати: Я не опоганила себе, я не ходила слідами Вааловими? Поглянь на поведінку твою в долині, спізнай, що вчиняла ти, метка верблюдице, що блукаєш стежками своїми?

24 Дику віслючку, що звикла до пустелі і в пристрасті своїй ковтає повітря, – хто може її спинити? А ніхто з шукачів її не втомлюється: знайдуть її певного місяця.

25 Не дозволяй ногам твоїм стоптувати взуття і горлі твоєму – знемагати від спраги. Але ти сказав: Не сподівайся, ні! Бо люблю чужих і буду ходити слідами їхніми.

26 Як злодій, коли спіймають його, буває осоромлений, – так осоромив себе дім Ізраїлів: вони, царі їхні, князі їхні, і священики їхні, і пророки їхні, –