13 Навідаю тих, що замешкали в краї єгипетському, як Я навідав Єрусалим, мечем, голодом і моровицею,
14 І ніхто не уникне і не вціліє з останку юдеїв, що прийшли на землю єгипетську, аби пожити там, а потім повернутися на землю юдейську, куди вони всією душею бажають повернутися, щоб там жити; ніхто не повернеться, окрім тих, котрі повтікають звідси.
15 І відповідали Єремії всі чоловіки, котрі знали, що жінки їхні провадять кадіння іншим богам, і всі жінки, котрі були там у значній кількості, і увесь народ, що жив на землі єгипетській, у Патросі, і сказали:
16 Слово, котре ти говорив нам йменням Господа, ми не приймаємо від тебе.
17 Але неодмінно будемо чинити все те, що вийшло з уст наших, щоб кадити богині неба і звершувати поливання, як ми робили, ми і батьки наші, у містах Юдеї і на вулицях Єрусалиму, тому що тоді ми були ситі і щасливі, і горя не знали.
18 А від того часу, як перестали ми кадити богині неба і звершувати їй поливання, зазнаємо у всьому нестачі і гинемо від меча і голоду.
19 І коли ми кадили богині неба і звершували їй поливання, то хіба без відома чоловіків наших ліпили ми їй пироги з її зображенням і звершували їй поливання?