42 Тримають у руках лука і списа; вони жорстокі і немилосердні; голос у них грімкий, як море; мчать на конях, вишикувалися, мов один чоловік, щоб стати до бою з тобою, донько Вавилону.
43 Почув цар вавилонський звістку про них, і руки йому зомліли; скорбота охопила його уста, страждання, як жінку-породіллю.
44 Ось, виходить він, як лев, на пагорби Йордану на укріплені житла; але Я примушу їх негайно піти з нього; і хто вибраний, тому довірю його, бо хто ще схожий на Мене? Хто вимагатиме від Мене відповіді? І який пастир чинитиме опір Мені?
45 Тож вислухайте ухвалу Господа, котру він склав про Вавилон, і наміри його, які він має про край халдейський; справді-бо, найменші з черед потягнуть їх; справді-бо, він спустошить житла їхні з ними.