1 Мудрий син дослухається повчань батька, а шалений не сприймає викриття.
2 Від плоду вуст своїх людина спізнає добро, а душа переступників закону – зло.
3 Хто пильнує уста свої, той береже душу свою; а хто губи свої розпускає, тому горе.
4 Душа ледаря бажає, але марно; а душа старанних насититься.
5 Праведник ненавидить лукаве слово, а лиходій осоромлює і ганьбить себе.
6 Правда береже бездоганного, а грішника нищить безчестя.
7 Дехто вдає з себе багатого, хоч нічого не має; а інший має себе за бідного, а в нього чимало майна.
8 Багатством своїм людина сплачує викуп за життя своє, а вбогий погрози не чує.
9 Світло праведних весело сяє, а світильник лиходіїв загасає.
10 Від пихатости вчиняється розбрат, а в тих, що радяться – мудрість.
11 Багатство від марноти виснажується, а той, що нагромаджує працею, примножує його.
12 Надія, що довго не справджується, притлумлює серце, а справджене бажання – мов дерево життя.
13 Хто нехтує словом, той завдає собі шкоди; а хто боїться заповіді, – тому буде нагорода.
14 Повчання мудрого – джерело життя, що віддаляє од пасток смерти.
15 Добрий розум приносить втіху; а шлях лиходіїв жорстокий.
16 Кожний розважливий діє розумно, а безглуздий глупоту показує.
17 Зрадливий посланець попадає в біду, а вірний посланець – рятунок.
18 Убогість і сором тому, хто відкидає повчання; а хто дотримується настанов, буде в пошані.
19 Бажане, що справдилося, – приємне для душі; але нестерпно для безглуздих ухилятися від зла.
20 Той, хто спілкується з мудрими, буде мудрим; а хто товаришує з безглуздими, – розбеститься.
21 Грішників переслідує зло, а праведникам надолужиться добром.
22 Добрий залишає спадок і внукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
23 Багато хліба буває й на ниві вбогих; але деякі гинуть від безладу.
24 Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.