1 Коли присядеш споживати страву з володарем, то уважно пильнуй, що перед тобою;
2 І постав перешкоду в горлі своєму, якщо ти жадливий.
3 Не зваблюйся ласощами його: це – оманлива пожива.
4 Не турбуйся про те, аби надбати багатства; відкинь такі думки твої.
5 Спрямуєш очі твої на нього, і – його вже немає; тому що воно вчинить собі крила, і, мов орел, злетить до неба.
6 Не споживай їжі в людини заздрісної, і не зваблюйся ласощами її;
7 Тому що, які думки в душі її, така вона сама; їж і пий, каже вона тобі, а серце її не з тобою.
8 Кусень, котрого ти з'їв, виблюєш, і добрі слова твої ти скажеш марно.
9 У вуха безглуздого не кажи, тому що він знехтує розумними словами твоїми.
10 Не пересувай межі давньої і на поля сиріт не заходь;
11 Тому що Захисник їхній могутній; Він утрутиться в справу їхню з тобою.
12 Прихили серце твоє до науки і вуха твої – до розумних слів.
13 Не залишай юнака без покарання; якщо покараєш його різкою, він не помре.
14 Ти покараєш його різкою, і врятуєш душу його від шеолу.
15 Сину мій! Якщо серце твоє буде мудрим, то тішитиметься й моє серце.
16 І нутрощі мої будуть тішитися, коли уста твої будуть говорити правду.
17 Нехай не заздрить серце твоє грішникам; нехай буде воно щоденно в страхові Господньому.
18 Тому що є майбуття, і надія твоя не втрачена.
19 Слухай, сину мій, і будь мудрим, і схиляй серце твоє на досконалий шлях.
20 Не будь поміж тих, що впиваються вином, між тими, що об'їдаються м'ясом.
21 Тому що п'яниця і зажерливий збідніють, і сонливість одягне їх у вереття.
22 Слухай батька твого: він породив тебе, і матір'ю твоєю не знехтуй, коли вона стане похилою.
23 Купи істину, і не продавай її, а також мудрости та повчання й розуму.
24 Радіє батько праведного, і той, що породив мудрого, тішиться ним.
25 Нехай звеселюється батько твій і нехай радіє матір твоя, що породили тебе.
26 Сину мій! Віддай серце твоє мені, і очі твої нехай пильнують шляхи мої.
27 Тому що блудниця – глибоке провалля, і чужа дружина – тісна криниця;
28 Вона, мов розбійник, сидить у засідці і множить поміж людьми злочинців закону.
29 У кого виття? У кого стогін? У кого сварки? У кого горе? У кого рани без причини? У кого очі багрові?
30 У тих, котрі довго сидять за вином, котрі приходять шукати вина присмаченого.
31 Не дивися на вино, коли воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно приваблює легко.
32 Потім воно вкусить, мов гадина, і вжалить, як змія;
33 Очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє озветься розпустою;
34 І ти будеш, мов сплячий посеред моря, і як сплячий на вершечку щогли.