Притчі 16 UKRB

Продовження. Протиставлення добра і зла, мудрости і глупства.

1 Краще кусень хліба і мир до нього, аніж оселя, з м'ясом уповні, та в незгоді.

2 Розумний служник панує над розпутним сином, і між братами поділить спадок.

3 Плавильня – для срібла і горно для золота, а серце випробовує Господь.

4 Злодій зважає на уста злочинців, а лукавий пильнує язика згубного.

5 Хто збиткується над убогими, той зневажає Творця його; хто тішиться лихом, той не залишиться без покари.

6 Вінець літніх людей – сини синів, і слава дітей, – батьки їхні.

7 Не личить безглуздому поважна мова, а поготів шляхетному – вуста брехливі.

8 Подарунок – коштовний камінь в очах того, хто володіє ним; тому, куди не піде, скрізь матиме успіх.

9 Той, хто покриває переступ, шукає любови; а хто знову нагадує про нього, той віддаляється від товариша.

10 На розумного переконливіше діє догана, аніж на безглуздого сто ударів.

11 Недобрий шукає тільки заколоту; а тому жорстокий ангел буде посланий супроти нього.

12 Краще людині зустріти ведмедицю, в котрої відібрали дітей, аніж безглуздого з його глупотою.

13 Хто за добро віддає злом, від оселі його не відійде лихо.

14 Початок сварки – наче прорив води; припини сварку, доки не спалахнула вона.

15 Той, хто виправдовує лиходіїв і звинувачує праведного – обидва мерзота перед Господом.

16 Нащо скарб в руках безглуздого? Для надбання мудрости у нього немає розуму,

17 Друг любить о будь-якій порі, і, мов брат, прийде в лиху годину.

18 Чоловік безглуздий готовий на поруку, і дає поруку за ближнього свого.

19 Хто любить сварки, любить гріх; і хто високо підносить браму свою, той шукає занепаду.

20 Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.

21 Хто народжує безглуздого – собі на горе, і батько безглуздого не знатиме втіхи.

22 Веселе серце діє вдячно, мов лікування, а пригнічений дух висушує кістки.

23 Лиходій бере гостинця з пазухи, щоб викривити шляхи правосуддя.

24 Мудрість – перед обличчям у розумного, а очі безглуздого – на рубежах землі.

25 Безглуздий син – досада батькові своєму і прикрість для матері своєї.

26 Не добре звинувачувати справедливого, і бити шляхетного за правду.

27 Розумний розважливий у словах своїх, і розумний має тверезий глузд.

глави

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31