1 Мудра дружина дасть раду своєму домові, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
2 Хто ходить шляхом належним, той боїться Господа; а чиї стежки криві, той нехтує Ним.
3 У вустах безглуздого – батіг пихатості; а вуста мудрих охороняють їх.
4 Де немає волів, там ясла чисті; але набутку багато від сили волів.
5 Свідок правдивий не бреше; а свідок облудний виповість багато брехні.
6 Розпусник шукає мудрости і не знаходить; а для розумного пізнання легке.
7 Відійди од людини безглуздої, у котрої ти не помічаєш розумних уст.
8 Мудрість розумного – пізнання шляху свого, а глупство нерозважливих облуда.
9 Безглузді сміються з гріха, а між праведними – приязнь.
10 Серце знає горе душі своєї, і в радість його не втручається чужий.
11 Дім лиходіїв занепаде, а житло праведних розквітне.
12 Є шляхи, котрі видаються людині бездоганними; але кінець їхній – стежка до смерти.
13 Іноді й від сміху болить серце, і закінчення радости – смуток.
14 Людина з розбещеним серцем насититься від шляхів своїх, а добра – від своїх.
15 Безглуздий вірить будь-якому слову, а розважливий уважний до шляхів своїх.
16 Мудрий боїться і ухиляється від зла, а безглуздий дратівливий і зарозумілий.
17 Запальний може вчинити глупство; але людина, що навмисне чинить зло, ненависна.
18 Невігласи дістають у спадок собі глупоту; а розважливі знанням коронуються.
19 Поклоняться недобрі перед добрими, і лиходії біля брами праведника.
20 Убогого, трапляється, ненавидять навіть близькі його, а в багатого чимало друзів.
21 Хто зневажає ближнього свого, той грішить; а хто милосердний з бідним, той блаженний.
22 Чи не блудять ті, що лихе задумують? Але милість і вірність у тих, що мають добрі помисли.
23 Від усілякої праці є прибуток, а від марнослів'я тільки втрата.
24 Вінець мудрих – багатство їхнє, а глупота невігласів – глупство є.
25 Щирий свідок рятує душі, а лукавий брехні торочить.
26 У страхові перед Господом – надія несхитна, і синам Своїм Він притулок.
27 Страх Господній – джерело життя, що віддаляє від тенет смерти.
28 У безлічі народу – велич царя, а коли народу замало, – лихо володареві.
29 У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виповідає глупство.
30 Сумирне серце – життя для плоті; а заздрість – гнилятина для кісток.
31 Хто пригноблює бідного, той ганьбить Творця його; а хто шанує Його, – доброчинить нужденному.
32 За своє зло лиходій буде відкинутий, а праведний навіть при смерті своїй має надію.
33 Мудрість спочине в серці розумного і серед безглуздих нагадає про себе.
34 Праведність підносить народ, а беззаконня – ганьба народів.