1 Людина, котру викривають, ожорсточує свою шию, наразі зазнає поразки, і не буде їй зцілення.
2 Коли праведників постає багато, радіє народ; а коли володарює нечестивий – народ стогне.
3 Людина, котра любить мудрість, тішить батька свого; а хто спілкується з блудницями, той змарнує маєток.
4 Цар правосуддям утверджує країну, а той, що полюбляє дарунки, спустошує її.
5 Людина, котра лестить другові своєму, розстеляє сіть ногам його.
6 У гріхові лихої людини – тенета для неї, а праведник тішиться і радіє.
7 Праведний уважно вивчає позов бідних, а лиходій нехтує справою.
8 Люди розбещені підбурюють місто, а мудрі упокорюють заколот.
9 Розумний чоловік, судячись із чоловіком благуватим, чи гнівається, чи сміється, – не має спокою.
10 Кровожерні люди ненавидять безвадного, а праведні піклуються про його життя.
11 Безглуздий увесь гнів свій виливає, а мудрий упокорює його.
12 Якщо князь дослухається брехливих слів, то всі служники його не відають честі.
13 Бідний і лихвар зустрічаються один з одним; але світло очам того і того дає Господь.
14 Якщо цар судить убогих за правдою, то престол його назавжди усталиться.
15 Різка і викриття дають мудрість; але підліток, залишений без уваги, вчиняє сором матері.
16 Коли множаться нечестиві, множиться і беззаконня; але праведні побачать загибель їхню.
17 Карай сина свого, і він принесе тобі спокій і втішить душу твою.
18 Без одкровення згори народ розбещений, а той, що пильнує закон, блаженний.
19 Словами не навчити раба; тому що хоч і розуміє їх, та не упокорюється.
20 Чи бачив ти людину необачну у словах своїх? На безглуздого більше надії, аніж на неї.
21 Якщо із самого дитинства виховувати служника в розкошах, то згодом він забажає бути сином.
22 Гнівлива людина започатковує сварку, і запальний багато грішить.
23 Гординя людини принижує її, а впокорений дух набуває честі.
24 Хто ділиться із злодієм, той ненавидить душу свою; чує він прокляття, але не зголошує про те.
25 Страх перед людьми налаштовує сіть; а той, що сподівається на Господа, буде в безпеці.
26 Багато тих, що шукають прихильного обличчя у князя, але доля в людини від Господа.