1 Сину мій! Повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай береже серце твоє;
2 Бо тривалість днів, років життя і миру вони примножать тобі.
3 Нехай милість та істина не залишають тебе; перев'яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалях серця твого;
4 І надбаєш милість і прихильність в очах Божих і в людей.
5 Сподівайся на Господа всім серцем твоїм і не покладайся на розум твій.
6 На всіх шляхах пізнавай Його, і Він твої стежки вирівняє.
7 Не будь мудрим у власних очах; бійся Господа і ухиляйся від зла.
8 Це буде здоров'ям для плоті твоєї і поживою для кісток твоїх.
9 Шануй Господа з маєтку твого і від початків усіх прибутків твоїх.
10 І виповняться житниці твої уприщерть, і чавила твої будуть вигравати новим вином.
11 Докорів Господніх, сину мій, не відкидай, і виправлення від Нього не вважай тягарем.
12 Бо кого любить Господь, того виправляє, і приязний до нього, мов батько до сина свого.
13 Блаженна людина, котра надбала мудрість, і людина, котра надбала розум!
14 Тому що надбання її важливіше, аніж надбати срібла, і прибутку від неї більше, аніж від золота.
15 Вона вартніша коштовного каміння; і ніщо із бажаного тобою не зрівняється з нею.
16 Тривалість днів у правій руці її; а в лівій у неї багатство і слава;
17 Шляхи її – шляхи приємні, і всі стежки її – мирні.
18 Вона – дерево життя для тих, котрі здобувають її, – і блаженні, котрі пильнують її!
19 Господь премудрістю заснував землю, небеса потвердив розумом;
20 Його премудрістю розсілися безодні, і хмари кроплять росою.
21 Сину мій! Не відводь очей своїх од них, пильнуй здоровий глузд і розважливість.
22 І вони будуть життям для душі твоєї і окрасою для шиї твоєї.
23 Тоді в безпеці підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.
24 Коли ляжеш спати, не будеш боятися; і коли заснеш – сон твій буде приємним.
25 Не злякаєшся несподіваного страху і згуби від лиходіїв, коли вона прийде.
26 Тому що Господь буде надією Твоєю і збереже ногу твою від пастки.
27 Не відмовляйся допомогти нужденному, коли рука твоя на силі вчинити це.
28 Не кажи приятелеві твоєму: піди і прийди знову, і завтра я дам, коли ти маєш при собі.
29 Не складай злого заміру супроти ближнього твого, коли він без остороги живе поряд з тобою.
30 Не сварися з людиною без причини, якщо вона не вчинила тобі лиха.
31 Не змагайся з чоловіком, котрий чинить насильно, і не вибери жодного із шляхів його.
32 Тому що мерзота перед Господом розбещений, а спілкується Він із праведними.
33 Прокляття Господнє на домі лиходія, а житло праведного Він благословляє.
34 Якщо над тими, котрі блюзнять, Він насміхається, то сумирним дарує приязнь.