1 Чи не премудрість закликає? І чи не розум підносить голос свій?
2 Вона постає на високих місцях, при дорозі, на перехрестях;
3 Вона кличе біля брами, що на вході до міста, а також біля дверей.
4 До вас, люди, озиваюся я, і до синів людських голос мій!
5 Навчіться, неуки, здоровому глуздові, і невігласи – розумові.
6 Слухайте, тому що я буду казати важливе; і мовлене устами моїми – правда;
7 Бо істину мовить язик мій, і нечестя – мерзота для уст моїх.
8 Усі слова уст моїх справедливі; немає в них підступу і лукавства;
9 Усі вони зрозумілі для розумного і справедливі для тих, що шукають знання.
10 Прийміть повчання моє, а не срібло; краще знання, аніж чисте золото;
11 Тому що мудрість ліпша від перлів, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
12 Я, премудрість, мешкаю з розумом, і шукаю розважливого знання.
13 Страх Господній – ненавидіти зло, пихатість і зарозумілість та лихий шлях і підступні уста я ненавиджу.
14 У мене світло правди; я – розум; у мене – сила.
15 Мною царі царюють і володарі узаконюють правду.
16 Мною урядують старшини і вельможні, і всі судді землі.
17 Тих, що люблять мене, я люблю, а ті, що шукають мене, знайдуть мене;
18 Багатство і слава у мене, скарб тривкий і правда;
19 Плоди мої ліпші від золота, і золота найчистішого, і користі від мене більше, аніж від добірного срібла.
20 Я ходжу шляхами правди, стежками правосуддя,
21 Щоб надати суттєву маєтність тим, що люблять мене, і скарбниці їхні я виповнюю.
22 Господь мав мене за початок шляху Свого, передніше творінь Своїх, од віку.
23 Од віку я помазана, від початку, раніше від буття землі.
24 Я народилася, коли ще не було безодень, коли ще не було джерел, виповнених водою.
25 Я народилася раніше, аніж потверджені були гори, передніше пагорбів,
26 Коли ще Він не утворив ні землі, ні полів, ні початкових порошинок всесвіту.
27 Коли Він учиняв небеса, я була там. Коли Він проводив колову рису по обличчю безодні;
28 Коли потверджував угорі хмарини, коли зміцнював джерела безодні.
29 Коли давав морю настанови, щоб вода не переступала берегів його, як закладав підвалини землі;
30 Тоді я була при Ньому художницею і була втіхою щодня, веселилася перед лицем Його повсякчас.
31 Радіючи на земному прузі Його, і радість моя була з синами людськими.
32 Отож, дітоньки, послухайте мене; і блаженні ті, котрі пильнують шлях мій!
33 Послухайте повчання, і будете мудрі, і не відступайте від нього.
34 Блаженна людина, котра мене слухає, пильнуючи щодня біля брами моєї, і стоїть на сторожі біля дверей моїх!
35 Тому що, хто знайшов мене, той знайшов життя і дістане благодать від Господа.