1 Премудрість спорудила собі дім, витесала семеро стовпів його,
2 Заколола пожертву, розчинила вино своє і приготувала у себе трапезу;
3 Послала служників своїх проголосити із пагорбів міських:
4 Кому бракує розуму, навернися сюди! І слабкому на розум вона сказала:
5 Ідіть, їжте хліб мій і пийте вино, що я розчинила;
6 Залишіть недолугість, і живіть, і ходіть шляхом розуму.
7 Той, що навчає глузія, надбає собі ганьбу, і той, що викриває нечестивого – сором собі.
8 Не викривай того, котрий блюзнить, щоб він не зненавидів тебе; викривай мудрого, і він полюбить тебе;
9 Дай мудрому пораду, і він буде ще мудрішим; навчи праведного, і він примножить знання.
10 Початок мудрости – страх Господній; і пізнання Святого – розум;
11 Тому що через мене примножаться дні твої, і долучиться тобі літ життя.
12 Якщо ти мудрий, то мудрий для себе; а якщо невгамовний, то сам утратиш.
13 Жінка безглузда, криклива, недолуга, і така, що нічого не знає,
14 Сідає біля дверей оселі своєї, на високих місцях у місті,
15 Щоб закликати перехожих на дорозі, котрі простують своїми шляхами:
16 Хто недолугий, навернися сюди, і слабкому на розум сказала вона:
17 Крадена вода солодка, і прихований хліб приємний: